комплектний

комплектний: -а, -е.

Який становить комплект (у 1 знач.); якого виробляють комплектами. Комплектний набір.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

комплектний — прикметник … Орфографічний словник української мови
блочно-комплектний — а, е. Такий, що характеризується застосуванням комплектів конструктивних елементів, з єднаних у блоки; пов язаний із блочним комплектом … Український тлумачний словник
комплектність — ності, ж. Властивість за знач. комплектний. Комплектність продукції … Український тлумачний словник
повний — I 1) (наповнений чим н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний ) повнісінький 2) (про почуття, переживання тощо який повністю охоплює кого н.), цілковитий, абсолютний, неподільний 3) (який складається з … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике